Я взагалі не планувала ставати розробницею.
У 2020 році я не працювала і не дуже розуміла, ким хочу бути та чим займатися. Мій чоловік Діма вже працював розробником. Я часто сиділа поруч і дивилася, що він робить, а потім він запропонував навчити мене.
Спочатку він знайшов мені курси зовсім з нуля, щоб не пояснювати самому, що таке HTML, CSS і JavaScript. Потім додався React, а з навчанням він уже допомагав мені як ментор.
Серйозніше займатися розробкою я почала у 2022 році.
My Mono Money
Першим нормальним проєктом став My Mono Money.
Ми тоді вели сімейний бюджет і записували всі витрати. Спочатку мої, потім чоловіка. Це було незручно, тому вирішили зробити застосунок, який через API Monobank збирав виписки кількох людей в одному місці.
Для мене складали задачі й допомагали розібратися, коли я десь застрягала, а сам застосунок я написала повністю: і frontend, і backend.
Потім ми самі ним користувалися.
Для мене це був перший проєкт, де я не просто виконувала вправи з курсу, а робила щось справжнє, чим потім можна було користуватися.
Misolla
Після цього з’явилася Misolla.
Ми обоє граємо на фортепіано й хотіли зробити щось, що полегшить життя викладачам музики. Подивилися, які вже є застосунки, не знайшли потрібного нам і почали створювати свій.
З Misolla все було вже трохи інакше. Я була не тільки розробницею, а й співзасновницею.
У нас була команда, ми разом вирішували, які функції потрібні, як вони мають працювати та виглядати. Я продовжувала займатися і frontend, і backend.
Після мобілізації Діми й через відсутність фінансування активну розробку Misolla довелося призупинити.
Що зараз
Зараз я продовжую вчитися і шукаю віддалену роботу. Розглядаю Frontend і Fullstack вакансії, де більша частина роботи пов’язана з frontend.
Ще в нас є Oblina Labs.
Це місце, де ми збираємо проєкти, які роблю я або Діма. Для мене статті й експерименти на сайті стали способом вивчити щось нове, спробувати це на практиці й краще розібратися в темі.
Про це я і хочу далі писати тут: показувати, що вивчаю, над чим працюю і що з цього виходить.
Без спроб робити вигляд, що я вже все знаю і зараз буду когось навчати.